« Прогресивний світ переконливо довів, що інклюзивна освіта – це не просто плече підтримки дітей з інвалідністю. Це – джерело формування поваги один до одного, виховання людяності й доброзичливості,а головне – шлях до гуманізації суспільства»
Голова Благодійного Фонду Порошенка, Марина Порошенко
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОСТОРУ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ЗАПОРІЗЬКІЙ ГІМНАЗІЇ № 66 ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
В Україні спостерігається тенденція до зростання чисельності дітей з функціональними обмеженнями внаслідок зниження рівня медичного обслуговування, росту наркоманії та алкоголізму, підвищення екологічної небезпеки, низької якості продуктів харчування. Організація соціальної допомоги дітям, які позбавлені можливості вести повноцінне життя внаслідок вад фізичного або розумового розвитку, потребує, у першу чергу, зміни ставлення суспільства до дітей із особливими освітніми потребами та проблеми інвалідності в Україні взагалі. Унаслідок обмежень у спілкуванні, самообслуговуванні, пересуванні, контролі за своєю поведінкою розвиток цих дітей залежить від задоволення їх потреб іншими людьми, що складає багатогранний процес реабілітації. В Україні функціонує система спеціальних установ, де, в основному, здобувають освіту діти з вадами психофізичного розвитку. Одним із варіантів здобуття освіти з порушеннями психофізичного розвитку є інклюзивне навчання, яке нині широко впроваджується в Україні.
Визнання Україною Конвенції ООН «Про права дитини» та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу до проблем людей із обмеженими можливостями, зумовило необхідність розробки цілеспрямованих дій держави для створення найсприятливіших умов для забезпечення їхньої самоактуалізації, активної участі в системі сучасних суспільних відносин. Сьогоденна ситуація в системі освіти характеризується регіональною різноваріантністю надання освітніх послуг дітям із особливостями психофізичного розвитку. Батькам надається право вибору освітнього закладу для своєї дитини, однак відбувається це після детального обстеження дитини спеціалістами й визначення її соціальних і навчальних потреб. Система освіти зазнала докорінного реформування, яке призвело до паралельного та повноправного функціонування різних типів навчальних закладів у єдиній системі.
Інклюзивна освіта базується на соціальній моделі розуміння інвалідності, що на противагу медичній, розглядає вади здоров`я як соціальну проблему, а не як характеристику особистості, оскільки ця проблема зумовлена непристосованістю оточення, включаючи ставлення до людей із особливими потребами. Така модель спрямована на безбар’єрну участь громадян у реалізації своїх прав. Згідно з демократичними та гуманістичними світовими стандартами людство переходить до нової світоглядної парадигми — «єдине суспільство, що включає людей із різноманітними проблемами». Сучасною світовою тенденцією є прагнення до деінституалізації та соціального інтегрування осіб із особливостями психофізичного розвитку. Формується нова культурна й освітня норма — повага до людей фізично та інтелектуально неповносправних. У європейських країнах спеціальні заклади функціонують і надають допомогу дітям із обмеженими можливостями здоров’я з ранніх років. В Україні навчання таких дітей разом із здоровими дає шанс на повноцінне життя, але про це вперше на загальнодержавному рівні активно почали досліджувати з 2010 року.
У 2016 – 2017 н.р. стартував практичний експериментальний проект «Розвиток інклюзивного освітнього середовища» за підтримки Благодійного Фонду Порошенка. Одним із небагатьох осередків є Запорізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 66 Запорізької міської ради Запорізької області, що стала активним учасником цієї важливої справи.
Передумови впровадження інклюзії в гімназії № 66
Науковці та практики, які вже працюють у інклюзивному середовищі, переконані: інклюзивна освіта для дитини з порушенням розвитку за всіма параметрами має бути такою самою, як освіта, що отримують діти – однолітки. Для забезпечення таких умов доцільно створити в навчальному закладі цілісну систему освітніх послуг(створення позитивного клімату в шкільному середовищі, адаптація фізичного середовища, розробка індивідуальних навчальних програм та планів, добір ефективних методів та форм навчання, співпраця з фахівцями відповідно до різних освітніх потреб дітей, залучення батьків до співпраці). Рішення створити в навчальному закладі інклюзивне середовище для дітей із особливими потребами мало вагоме підґрунтя.
Із 2014 – 2015 н.р. в Запорізькій загальноосвітній школі № 66 навчаються діти з особливими потребами. Більшість із них є вихованцями реабілітаційного центру «Прометей», із яким укладена угода про співпрацю. Діти знаходяться в школі щодня в комфортному кабінеті з фахівцями – реабілітологами та відвідують індивідуальні уроки на базі школи. Із кожною дитиною працюють за індивідуально складеним навчальним планом, до складання якого залучають батьків дитини, відповідно до рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації.
Педагоги з корекційно-розвиткових занять, асистенти вчителів, різнопрофільні фахівці намагаються зробити акцент у першу чергу на розвиток сильних якостей і талантів дітей, на спільні заходи, на спілкування під час позакласної роботи, а не на їхні фізичні або розумові вади. Ці діти є активними учасниками ігор на перервах, сумісних прогулянок у групі подовженого дня, із великим задоволенням беруть участь у шкільних та позашкільних виховних заходах.
Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку дітей із особливими освітніми потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки та мотивують їх до цілеспрямованого використання нових знань і вмінь.
Заслуговує на увагу досвід роботи з цього питання педагогів школи Іщенко А. Й. та Іщенко М. А., які першими втілювали цей досвід роботи у життя: створювали доброзичливу, невимушену атмосферу, визнавали унікальність кожного вихованця та підтримували його. Щороку кількість особливих дітей зростає: у 2015 – 2016 н.р. 15 першокласників із особливими потребами завітали до ЗОШ № 66, у 2016 – 2017 н.р. – 22 дитини (21 має статус «інвалід дитинства»).
Для забезпечення якісного навчання цих дітей було створено творчу групу з педагогів початкової ланки. Учителі вивчали нормативні документи, методичні рекомендації, колективно розробляли календарно-тематичні плани, добирали навчальну літературу, дидактичні матеріали. Така сумлінна цілеспрямована робота дозволила отримати значні результати. Усі учні з особливими потребами були переведені до наступного класу, на черговій психолого-медико-педагогічній консультації фахівцями було відзначено достатньо високий рівень навченості, загальнокультурної обізнаності та позитивного емоційно-вольового стану всіх вихованців.
Педагоги школи здійснювали плідну співпрацю із працівниками реабілітаційного центру «Прометей», проводили співбесіди, двосторонні консультації, створювали для вихованців із особливими освітніми потребами умови для безперервного навчання та розвитку. Це значною мірою вплинуло на отримані результати.
Аналізуючи всі наявні фактори, колектив закладу разом із батьківською громадою дійшли висновку, що в школі створені всі необхідні передумови для успішного впровадження інклюзивної освіти. Крок до інклюзивного навчання зроблено.
Із 2016 – 2017 н.р. в школі відкрито три інклюзивні класи: 1- б, 2 – а, 2 – б , у яких навчається п’ятеро дітей із різною нозологією. Двоє з них у попередньому навчальному році здобували знання в гімназії № 66 за індивідуальною формою та одна дитина відвідувала базовий дошкільний заклад.
Перші кроки на шляху реалізації створення інклюзивної школи
На підготовчому етапі (2015 – 2016 н.р.) по впровадженню інклюзивної освіти була проведена продуктивна робота:
– адаптовано фізичне середовище школи (побудований пандус, обладнано кабінет на першому поверсі для занять дітей із вадами опорно-рухового апарату та замінені вхідні двері з урахуванням використання їх учнями на візках; відремонтовані окремі кабінети для вчителя-логопеда, учителя-дефектолога, учителя-реабілітолога);
– заступник директора з НВР, учителі та асистенти вчителя відвідали тренінги на відповідних курсах, семінарах, що були організовані Благодійним Фондом Порошенка за сприяння департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, Департаменту освіти і науки облдержадміністрації та комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької міської ради;
– учителям класів, у яких навчаються школярі з особливостями розвитку, суттєву допомогу в практичній роботі надають штатні спеціальні педагоги, або асистенти вчителів. Спеціальні педагоги, асистенти вчителів, різнопрофільні фахівці беруть активну участь у складанні індивідуальних навчальних планів для кожної дитини. Учителі мають змогу одержувати консультативну, навчально-методичну підтримку від освітньо-психологічних служб, а також педагогів спеціальних шкіл, підвищувати свій фаховий рівень;
– педагоги скоригували й адаптували навчальні програми та плани для учнів відповідних нозологій;
– декілька років поспіль проводиться виховна робота педагогічного колективу з учнями закладу щодо толерантного ставлення до дітей, які мають вади здоров`я;
– на початку 2016 – 2017 н.р. було організоване соціологічне опитування батьків учнів школи, щодо ставлення до навчання дітей із особливими потребами в загальноосвітніх класах, що мало позитивний результат;
– завдяки тісній співпраці з реабілітаційним центром «Прометей» у школі створена команда професіоналів для надання спеціальних освітніх послуг відповідно до потреб дітей (учителі, асистенти вчителів, учитель-логопед, учитель-дефектолог, учитель-реабілітолог, практичний психолог);
– адміністрацією закладу укладені угоди про співпрацю із Запорізькою загальноосвітньою школою І – ІІІ ступенів № 3 Запорізької міської ради Запорізької області, комунальним закладом “Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1” Запорізької обласної ради, Запорізький національний технічний університет (кафедра психології).
Робота з батьками дітей із особливими освітніми потребами
Приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб сім’ї та змісту сучасних освітніх послуг, обов’язкове включення батьків у процес навчання та виховання дитини може здійснюватися тільки в контексті спільної взаємодії педагогів, батьків, психологів, медичних працівників, а також різних інституцій, котрі опікуються долею таких дітей. Для ефективної роботи в інклюзивних класах важливим фактором є тісна співпраця з батьками дітей. Ця взаємодія починається зі складання індивідуальної навчальної програми розвитку дітей і постійно підтримується під час навчально-виховного процесу в школі шляхом проведення співбесід із батьками чи особами, які їх замінюють, із вчителями-класоводами та спеціалістами, які працюють із цими дітьми.
На консультаціях для батьків обговорюються
різноманітні питання, із якими вони звертаються до вчителя, учителя-логопеда, учителя-дефектолога, учителя-реабілітолога або практичного психолога.
Зазвичай розмова зводиться до вирішення різноманітних питань, що стосуються перебування дитини в навчальному закладі та створення максимально сприятливих умов для її позитивного розвитку. Фахівці закладу надають практичну допомогу сім’ям дітей із особливими освітніми потребами в організації медичного обстеження дитини, запису для проходження психолого-медико-педагогічної консультації, супроводу до школи тощо.
Інклюзивне навчання та вальдорфська педагогіка
Нові реалії життя в Україні, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності. Активізувався пошук педагогічних систем, спрямованих на становлення активної, творчої, адаптивної, високоморальної особистості, здатної до позитивної самореалізації в житті. Наближення освіти до європейських стандартів сприяло усвідомленню та поширенню альтернативної освітньої філософії, головним стратегічним напрямком якої стала гуманізація педагогічного процесу, орієнтація на створення ситуації спільного творчого освоєння світу, де через особистісні переживання відбувається становлення людини, її інтелекту, почуттів, волі.
Згідно з наказом № 1509 Міністерства освіти й науки України від 24.12.2014 р. Запорізькій загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 66 надано статус експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня. На базі школи проводиться науково-дослідна робота за темою «Забезпечення психічного здоров’я дітей засобами вальдорфської педагогіки». Станом на 01.09. 2016 р. в школі функціонує чотири класи вальдорфського спрямування, два з них (перший та другий) є інклюзивними.
Для дітей із особливими потребами загальноосвітня система є недосконалою. Так, вона відповідає вимогам часу: діти ззагальноосвітніх класів можуть учитися, де програма вкрай насичена, вимагає неймовірної посидючості, відмінної пам’яті. Рудольф Штайнер і його послідовники вирішили докорінно змінити систему шкільного навчання, створити таку школу, де дитина б розвивавалася гармонійно, систему, у якій поєднувалися б і знання про навколишній світ, і естетичне виховання, і виробленню практичних навичок. Саме це є найнеобхіднішим для дітей із особливостями розвитку, саме віра в те, що вони пристосовані до життя, що вони, як і всі, можуть долати життєві труднощі, радіти життю та вважати себе повноцінними членами суспільства. Вальдорфська педагогіка є тим середовищем, що адаптує їх до життя.
Наш напрацьований досвід показує, що діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у вальдорфських класах, стали прихильніше ставитися до оточуючих, зріс їх інтерес до навчальної діяльності та спілкування, з’явилася мотивація до самоконтролю, стали частіше виявлятися почуття гордості за себе та продукт власної діяльності. Найбільш позитивно вплинуло залучення на соціально-емоційну сферу дітей із особливими освітніми потребами, розвиток їхньої творчості та фізичний розвиток.
Вальдорфська педагогіка зорієнтована на дитину та має за мету розвиток індивідуального потенціалу кожної особистості. Основна ідея педагогічної системи — орієнтація на вільний усебічний розвиток особистості у відповідності до тенденцій віку та потенціальних можливостей людини. Мета вальдорфської педагогіки – розвиток природних здібностей, укріплення віри у власні сили, що будуть потрібні для дорослого життя. Ця система спрямована передусім на духовний і емоційний розвиток дитини, розвиток її особистісних якостей. На перший погляд може видатися, що такі школи взагалі проти розвитку інтелекту, адже тут не вимагають запам’ятати букви, цифри тощо. Але, на думку спеціалістів-вальдорфців, спеціальні посібники, створені штучно, не сприяють, а навпаки, шкодять здоров’ю інтелекту. Тому дитина самостійно робить відкриття, це відбувається цікаво, природно, ніби саме по собі.
Вальдорфські педагоги категорично виступають проти раннього розвитку інтелекту. Зокрема, навчання читання та письма тут починається вкрай пізно, оскільки, вважають педагоги цього напряму, навчання абстрактним дисциплінам можна починати лише тоді, коли сформувався емоційний світ дитини. А це, відповідно до вальдорфської педагогіки, відбувається лише після того, як у дитини молочні зуби зміняться на корінні.
Що, звичайно, дуже пізно з точки зору будь-якої іншої сучасної педагогічної системи. Для декого вальдорфські школи – це скоріше екзотична дивина, ніж реальна частина системи середньої освіти, але, як демонструє практика, для дітей з особливими потребами це вихід на інший щабель сформованості.
Навчальний план і програми вальдорфських шкіл базуються на основі наступних принципів:
- орієнтація на людину та її розвиток;
- орієнтація на світ та культуру;
- орієнтація на дитину та конкретну ситуацію;
- орієнтація на пізнання та практичні вправи.
Навчання у вальдорфській школі не зводиться до передачі знань, умінь та навичок, воно створює умови для виховання в широкому розумінні, коли мислення приводиться в правильне співвідношення з волею, почуттями, бажаннями. У навчальному закладі створюється педагогічно сформований простір, сприятливий для цілісного розвитку особистості та збереження фізичного, психічного та духовного здоров’я дітей.
При цьому в загальний зміст освіти інтегруються актуальні проблеми реального життя, питання екології, здоров’я, безпеки життєдіяльності, формування освітньо – розвивального середовища для дітей із особливими освітніми потребами шляхом забезпечення психолого-педагогічного, культурно-мистецького, медико-соціального, корекційно-педагогічного супроводу, а це відповідає вимогам Державного стандарту до інтеграції освіти в сучасній школі.
Особливого значення для вальдорфської освіти набуває проблема збереження та зміцнення здоров’я учнів усіх вікових груп. Цьому сприяють такі чинники, як інтегративний підхід до проблеми здоров’я в змісті програмового матеріалу, ритмічна організація навчально-виховного процесу.
Така філософія піднесення рівня знань дозволяє здобувати освіту дітям різних фізичних та розумових можливостей, що відповідає принципам, меті та завданням із впровадження інклюзивного навчання.
Перспективи розвитку інклюзивного середовища в закладі
Усі учасники навчального процесу як школярі з особливими освітніми потребами, так і вчителі та батьки дітей із порушеннями психофізичного розвитку мають змогу одержувати необхідну педагогічну підтримку та корекційно-реабілітаційну допомогу. Ця допомога надається фахівцями, які працюють як безпосередньо в школах, так і в позашкільних службах.
Адміністрації, педагогічному колективу школи протягом поточного навчального року вдалося забезпечити права дітей із особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти, незалежно від стану здоров’я, місця їх проживання; успішно реалізувати ідею впровадження інклюзивного навчання, але це тільки перші кроки. Це інформація тільки про попередні результати. У планах розвитку закладу на наступний рік є завдання з обладнання сенсорної кімнати, оновлення санвузлів для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, модернізація медичного кабінету, планується реконструкція та обладнання трьох кабінетів для проведення індивідуальної корекційної роботи, розширення співпраці з лікувальними установами, закладами міста, що мають досвід роботи з дітьми з особливими потребами, поповнення матеріально-технічної бази навчальних кабінетів, розвиток мережі інклюзивних класів.
Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, турботливе й милосердне ставлення до дітей із особливими потребами, які не мають змоги вести повноцінне життя. Їхні проблеми завжди актуальні: держава намагається розв’язувати їх через адаптацію в суспільстві. Стосунки, встановлені на доброті й повазі, постійне співпереживання, співучасть, готовність до вирішення проблем, із якими зіштовхується дитина, – усе це може створити сприятливий психологічний комфорт у сім’ї та школі. Не слід забувати, що такі діти особливо чутливі до слова, до похвали – це важливий засіб психологічної підтримки. Якщо стан їхнього фізичного здоров’я мало залежить від педагогів, то емоційне самопочуття – у руках психологів, соціальних педагогів, учителів. Терпіння, помножене на спокій, має стати спільником людей, які працюють із дітьми з особливими потребами. Важливо визначити співвідношення опіки, самостійності й самодопомоги, бути уважними до кожної дитини. Дітям із особливими потребами потрібно навіяти впевненість у можливості подолання недуги, знайти світлу перспективу в житті, виявити й застосувати свої п
« Прогресивний світ переконливо довів, що інклюзивна освіта – це не просто плече підтримки дітей з інвалідністю. Це – джерело формування поваги один до одного, виховання людяності й доброзичливості,
а головне – шлях до гуманізації суспільства»
Голова Благодійного Фонду Порошенка,
Марина Порошенко
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОСТОРУ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ І – ІІІ СТУПЕНІВ № 66
ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вступ
В Україні спостерігається тенденція до зростання чисельності дітей з функціональними обмеженнями внаслідок зниження рівня медичного обслуговування, росту наркоманії та алкоголізму, підвищення екологічної небезпеки, низької якості продуктів харчування. Організація соціальної допомоги дітям, які позбавлені можливості вести повноцінне життя внаслідок вад фізичного або розумового розвитку, потребує, у першу чергу, зміни ставлення суспільства до дітей із особливими освітніми потребами та проблеми інвалідності в Україні взагалі. Унаслідок обмежень у спілкуванні, самообслуговуванні, пересуванні, контролі за своєю поведінкою розвиток цих дітей залежить від задоволення їх потреб іншими людьми, що складає багатогранний процес реабілітації. В Україні функціонує система спеціальних установ, де, в основному, здобувають освіту діти з вадами психофізичного розвитку. Одним із варіантів здобуття освіти з порушеннями психофізичного розвитку є інклюзивне навчання, яке нині широко впроваджується в Україні.
Визнання Україною Конвенції ООН «Про права дитини» та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу до проблем людей із обмеженими можливостями, зумовило необхідність розробки цілеспрямованих дій держави для створення найсприятливіших умов для забезпечення їхньої самоактуалізації, активної участі в системі сучасних суспільних відносин. Сьогоденна ситуація в системі освіти характеризується регіональною різноваріантністю надання освітніх послуг дітям із особливостями психофізичного розвитку. Батькам надається право вибору освітнього закладу для своєї дитини, однак відбувається це після детального обстеження дитини спеціалістами й визначення її соціальних і навчальних потреб. Система освіти зазнала докорінного реформування, яке призвело до паралельного та повноправного функціонування різних типів навчальних закладів у єдиній системі.
Інклюзивна освіта базується на соціальній моделі розуміння інвалідності, що на противагу медичній, розглядає вади здоров`я як соціальну проблему, а не як характеристику особистості, оскільки ця проблема зумовлена непристосованістю оточення, включаючи ставлення до людей із особливими потребами. Така модель спрямована на безбар’єрну участь громадян у реалізації своїх прав. Згідно з демократичними та гуманістичними світовими стандартами людство переходить до нової світоглядної парадигми — «єдине суспільство, що включає людей із різноманітними проблемами». Сучасною світовою тенденцією є прагнення до деінституалізації та соціального інтегрування осіб із особливостями психофізичного розвитку. Формується нова культурна й освітня норма — повага до людей фізично та інтелектуально неповносправних. У європейських країнах спеціальні заклади функціонують і надають допомогу дітям із обмеженими можливостями здоров’я з ранніх років. В Україні навчання таких дітей разом із здоровими дає шанс на повноцінне життя, але про це вперше на загальнодержавному рівні активно почали досліджувати з 2010 року.
У 2016 – 2017 н.р. стартував практичний експериментальний проект «Розвиток інклюзивного освітнього середовища» за підтримки Благодійного Фонду Порошенка. Одним із небагатьох осередків є Запорізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 66 Запорізької міської ради Запорізької області, що стала активним учасником цієї важливої справи.
Передумови впровадження інклюзії в ЗОШ № 66
Науковці та практики, які вже працюють у інклюзивному середовищі, переконані: інклюзивна освіта для дитини з порушенням розвитку за всіма параметрами має бути такою самою, як освіта, що отримують діти – однолітки. Для забезпечення таких умов доцільно створити в навчальному закладі цілісну систему освітніх послуг(створення позитивного клімату в шкільному середовищі, адаптація фізичного середовища, розробка індивідуальних навчальних програм та планів, добір ефективних методів та форм навчання, співпраця з фахівцями відповідно до різних освітніх потреб дітей, залучення батьків до співпраці).
Рішення створити в навчальному закладі інклюзивне середовище для дітей із особливими потребами мало вагоме підґрунтя.
Із 2014 – 2015 н.р. в Запорізькій загальноосвітній школі № 66 навчаються діти з особливими потребами. Більшість із них є вихованцями реабілітаційного центру «Прометей», із яким укладена угода про співпрацю. Діти знаходяться в школі щодня в комфортному кабінеті з фахівцями – реабілітологами та відвідують індивідуальні уроки на базі школи. Із кожною дитиною працюють за індивідуально складеним навчальним планом, до складання
якого залучають батьків дитини, відповідно до рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації.
Педагоги з корекційно-розвиткових занять, асистенти вчителів, різнопрофільні фахівці намагаються зробити акцент у першу чергу на розвиток сильних якостей і талантів дітей, на спільні заходи, на спілкування під час позакласної роботи, а не на їхні фізичні або розумові вади. Ці діти є активними учасниками ігор на перервах, сумісних прогулянок у групі подовженого дня, із великим задоволенням беруть участь у шкільних та позашкільних виховних заходах.
Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку дітей із особливими освітніми потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки та мотивують їх до цілеспрямованого використання нових знань і вмінь.
Заслуговує на увагу досвід роботи з цього питання педагогів школи Іщенко А. Й. та Іщенко М. А., які першими втілювали цей досвід роботи у життя: створювали доброзичливу, невимушену атмосферу, визнавали унікальність кожного вихованця та підтримували його. Щороку кількість особливих дітей зростає: у 2015 – 2016 н.р. 15 першокласників із особливими потребами завітали до ЗОШ № 66, у 2016 – 2017 н.р. –
22 дитини (21 має статус «інвалід дитинства»).
Для забезпечення якісного навчання цих дітей було створено творчу групу з педагогів початкової ланки. Учителі вивчали нормативні документи, методичні рекомендації, колективно розробляли календарно-тематичні плани, добирали навчальну літературу, дидактичні матеріали. Така сумлінна цілеспрямована робота дозволила отримати значні результати. Усі учні з особливими потребами були переведені до наступного класу, на черговій психолого-медико-педагогічній консультації фахівцями було відзначено достатньо високий рівень навченості, загальнокультурної обізнаності та позитивного емоційно-вольового стану всіх вихованців.
Педагоги школи здійснювали плідну співпрацю із працівниками реабілітаційного центру «Прометей», проводили співбесіди, двосторонні консультації, створювали для вихованців із особливими освітніми потребами умови для безперервного навчання та розвитку. Це значною мірою вплинуло на отримані результати.
Аналізуючи всі наявні фактори, колектив закладу разом із батьківською громадою дійшли висновку, що в школі створені всі необхідні передумови для успішного впровадження інклюзивної освіти. Крок до інклюзивного навчання зроблено.
Із 2016 – 2017 н.р. в школі відкрито три інклюзивні класи: 1- б, 2 – а, 2 – б , у яких навчається п’ятеро дітей із різною нозологією. Двоє з них у попередньому навчальному році здобували знання в ЗОШ № 66 за індивідуальною формою та одна дитина відвідувала базовий дошкільний заклад.
Перші кроки на шляху реалізації створення інклюзивної школи
На підготовчому етапі (2015 – 2016 н.р.) по впровадженню інклюзивної освіти була проведена продуктивна робота:
– адаптовано фізичне середовище школи (побудований пандус, обладнано кабінет на першому поверсі для занять дітей із вадами опорно-рухового апарату та замінені вхідні двері з урахуванням використання їх учнями на візках; відремонтовані окремі кабінети для вчителя-логопеда, учителя-дефектолога, учителя-реабілітолога);
– заступник директора з НВР, учителі та асистенти вчителя відвідали тренінги на відповідних курсах, семінарах, що були організовані Благодійним Фондом Порошенка за сприяння департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, Департаменту освіти і науки облдержадміністрації та комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької міської ради;
– учителям класів, у яких навчаються школярі з особливостями розвитку, суттєву допомогу в практичній роботі надають штатні спеціальні педагоги, або асистенти вчителів. Спеціальні педагоги, асистенти вчителів, різнопрофільні фахівці беруть активну участь у складанні індивідуальних навчальних планів для кожної дитини. Учителі мають змогу одержувати консультативну, навчально-методичну підтримку від освітньо-психологічних служб, а також педагогів спеціальних шкіл, підвищувати свій фаховий рівень;
– педагоги скоригували й адаптували навчальні програми та плани для учнів відповідних нозологій;
– декілька років поспіль проводиться виховна робота педагогічного колективу з учнями закладу щодо толерантного ставлення до дітей, які мають вади здоров`я;
– на початку 2016 – 2017 н.р. було організоване соціологічне опитування батьків учнів школи, щодо ставлення до навчання дітей із особливими потребами в загальноосвітніх класах, що мало позитивний результат;
– завдяки тісній співпраці з реабілітаційним центром «Прометей» у школі створена команда професіоналів для надання спеціальних освітніх послуг відповідно до потреб дітей (учителі, асистенти вчителів, учитель-логопед, учитель-дефектолог, учитель-реабілітолог, практичний психолог);
– адміністрацією закладу укладені угоди про співпрацю із Запорізькою загальноосвітньою школою І – ІІІ ступенів № 3 Запорізької міської ради Запорізької області, комунальним закладом “Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1” Запорізької обласної ради, Запорізький національний технічний університет (кафедра психології).
Робота з батьками дітей із особливими освітніми потребами
Приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб сім’ї та змісту сучасних освітніх послуг, обов’язкове включення батьків у процес навчання та виховання дитини може здійснюватися тільки в контексті спільної взаємодії педагогів, батьків, психологів, медичних працівників, а також різних інституцій, котрі опікуються долею таких дітей. Для ефективної роботи в інклюзивних класах важливим фактором є тісна співпраця з батьками дітей. Ця взаємодія починається зі складання індивідуальної навчальної програми розвитку дітей і постійно підтримується під час навчально-виховного процесу в школі шляхом проведення співбесід із батьками чи особами, які їх замінюють, із вчителями-класоводами та спеціалістами, які працюють із цими дітьми.
На консультаціях для батьків обговорюються
різноманітні питання, із якими вони звертаються до вчителя, учителя-логопеда, учителя-дефектолога, учителя-реабілітолога або практичного психолога.
Зазвичай розмова зводиться до вирішення різноманітних питань, що стосуються перебування дитини в навчальному закладі та створення максимально сприятливих умов для її позитивного розвитку. Фахівці закладу надають практичну допомогу сім’ям дітей із особливими освітніми потребами в організації медичного обстеження дитини, запису для проходження психолого-медико-педагогічної консультації, супроводу до школи тощо.
Інклюзивне навчання та вальдорфська педагогіка
Нові реалії життя в Україні, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності. Активізувався пошук педагогічних систем, спрямованих на становлення активної, творчої, адаптивної, високоморальної особистості, здатної до позитивної самореалізації в житті. Наближення освіти до європейських стандартів сприяло усвідомленню та поширенню альтернативної освітньої філософії, головним стратегічним напрямком якої стала гуманізація педагогічного процесу, орієнтація на створення ситуації спільного творчого освоєння світу, де через особистісні переживання відбувається становлення людини, її інтелекту, почуттів, волі.
Згідно з наказом № 1509 Міністерства освіти й науки України від 24.12.2014 р. Запорізькій загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 66 надано статус експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня. На базі школи проводиться науково-дослідна робота за темою «Забезпечення психічного здоров’я дітей засобами вальдорфської педагогіки». Станом на 01.09. 2016 р. в школі функціонує чотири класи вальдорфського спрямування, два з них (перший та другий) є інклюзивними.
Для дітей із особливими потребами загальноосвітня система є недосконалою. Так, вона відповідає вимогам часу: діти ззагальноосвітніх класів можуть учитися, де програма вкрай насичена, вимагає неймовірної посидючості, відмінної пам’яті. Рудольф Штайнер і його послідовники вирішили докорінно змінити систему шкільного навчання, створити таку школу, де дитина б розвивавалася гармонійно, систему, у якій поєднувалися б і знання про навколишній світ, і естетичне виховання, і виробленню практичних навичок. Саме це є найнеобхіднішим для дітей із особливостями розвитку, саме віра в те, що вони пристосовані до життя, що вони, як і всі, можуть долати життєві труднощі, радіти життю та вважати себе повноцінними членами суспільства. Вальдорфська педагогіка є тим середовищем, що адаптує їх до життя.
Наш напрацьований досвід показує, що діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у вальдорфських класах, стали прихильніше ставитися до оточуючих, зріс їх інтерес до навчальної діяльності та спілкування, з’явилася мотивація до самоконтролю, стали частіше виявлятися почуття гордості за себе та продукт власної діяльності. Найбільш позитивно вплинуло залучення на соціально-емоційну сферу дітей із особливими освітніми потребами, розвиток їхньої творчості та фізичний розвиток.
Вальдорфська педагогіка зорієнтована на дитину та має за мету розвиток індивідуального потенціалу кожної особистості. Основна ідея педагогічної системи — орієнтація на вільний усебічний розвиток особистості у відповідності до тенденцій віку та потенціальних можливостей людини. Мета вальдорфської педагогіки – розвиток природних здібностей, укріплення віри у власні сили, що будуть потрібні для дорослого життя. Ця система спрямована передусім на духовний і емоційний розвиток дитини, розвиток її особистісних якостей. На перший погляд може видатися, що такі школи взагалі проти розвитку інтелекту, адже тут не вимагають запам’ятати букви, цифри тощо. Але, на думку спеціалістів-вальдорфців, спеціальні посібники, створені штучно, не сприяють, а навпаки, шкодять здоров’ю інтелекту. Тому дитина самостійно робить відкриття, це відбувається цікаво, природно, ніби саме по собі.
Вальдорфські педагоги категорично виступають проти раннього розвитку інтелекту. Зокрема, навчання читання та письма тут починається вкрай пізно, оскільки, вважають педагоги цього напряму, навчання абстрактним дисциплінам можна починати лише тоді, коли сформувався емоційний світ дитини. А це, відповідно до вальдорфської педагогіки, відбувається лише після того, як у дитини молочні зуби зміняться на корінні.
Що, звичайно, дуже пізно з точки зору будь-якої іншої сучасної педагогічної системи. Для декого вальдорфські школи – це скоріше екзотична дивина, ніж реальна частина системи середньої освіти, але, як демонструє практика, для дітей з особливими потребами це вихід на інший щабель сформованості.
Навчальний план і програми вальдорфських шкіл базуються на основі наступних принципів:
- орієнтація на людину та її розвиток;
- орієнтація на світ та культуру;
- орієнтація на дитину та конкретну ситуацію;
- орієнтація на пізнання та практичні вправи.
Навчання у вальдорфській школі не зводиться до передачі знань, умінь та навичок, воно створює умови для виховання в широкому розумінні, коли мислення приводиться в правильне співвідношення з волею, почуттями, бажаннями. У навчальному закладі створюється педагогічно сформований простір, сприятливий для цілісного розвитку особистості та збереження фізичного, психічного та духовного здоров’я дітей.
При цьому в загальний зміст освіти інтегруються актуальні проблеми реального життя, питання екології, здоров’я, безпеки життєдіяльності, формування освітньо – розвивального середовища для дітей із особливими освітніми потребами шляхом забезпечення психолого-педагогічного, культурно-мистецького, медико-соціального, корекційно-педагогічного супроводу, а це відповідає вимогам Державного стандарту до інтеграції освіти в сучасній школі.
Особливого значення для вальдорфської освіти набуває проблема збереження та зміцнення здоров’я учнів усіх вікових груп. Цьому сприяють такі чинники, як інтегративний підхід до проблеми здоров’я в змісті програмового матеріалу, ритмічна організація навчально-виховного процесу.
Така філософія піднесення рівня знань дозволяє здобувати освіту дітям різних фізичних та розумових можливостей, що відповідає принципам, меті та завданням із впровадження інклюзивного навчання.
Перспективи розвитку інклюзивного середовища в закладі
Усі учасники навчального процесу як школярі з особливими освітніми потребами, так і вчителі та батьки дітей із порушеннями психофізичного розвитку мають змогу одержувати необхідну педагогічну підтримку та корекційно-реабілітаційну допомогу. Ця допомога надається фахівцями, які працюють як безпосередньо в школах, так і в позашкільних службах.
Адміністрації, педагогічному колективу школи протягом поточного навчального року вдалося забезпечити права дітей із особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти, незалежно від стану здоров’я, місця їх проживання; успішно реалізувати ідею впровадження інклюзивного навчання, але це тільки перші кроки. Це інформація тільки про попередні результати. У планах розвитку закладу на наступний рік є завдання з обладнання сенсорної кімнати, оновлення санвузлів для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, модернізація медичного кабінету, планується реконструкція та обладнання трьох кабінетів для проведення індивідуальної корекційної роботи, розширення співпраці з лікувальними установами, закладами міста, що мають досвід роботи з дітьми з особливими потребами, поповнення матеріально-технічної бази навчальних кабінетів, розвиток мережі інклюзивних класів.
Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, турботливе й милосердне ставлення до дітей із особливими потребами, які не мають змоги вести повноцінне життя. Їхні проблеми завжди актуальні: держава намагається розв’язувати їх через адаптацію в суспільстві. Стосунки, встановлені на доброті й повазі, постійне співпереживання, співучасть, готовність до вирішення проблем, із якими зіштовхується дитина, – усе це може створити сприятливий психологічний комфорт у сім’ї та школі. Не слід забувати, що такі діти особливо чутливі до слова, до похвали – це важливий засіб психологічної підтримки. Якщо стан їхнього фізичного здоров’я мало залежить від педагогів, то емоційне самопочуття – у руках психологів, соціальних педагогів, учителів. Терпіння, помножене на спокій, має стати спільником людей, які працюють із дітьми з особливими потребами. Важливо визначити співвідношення опіки, самостійності й самодопомоги, бути уважними до кожної дитини. Дітям із особливими потребами потрібно навіяти впевненість у можливості подолання недуги, знайти світлу перспективу в житті, виявити й застосувати свої природні здібності.
Педагогічний колектив школи вважає, що спільними зусиллями та клопіткою працею досягне поставленої мети. Маємо впевненість у своїх силах та бажаємо успіхів усім, хто долучився до цієї важливої справи.
риродні здібності.
Педагогічний колектив школи вважає, що спільними зусиллями та клопіткою працею досягне поставленої мети. Маємо впевненість у своїх силах та бажаємо успіхів усім, хто долучився до цієї важливої справи.